трусити

Значення в інших словниках

1. трусити — труси́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. трусити — Струшувати, трясти, витрясати, роз-, с. трусом трясти; (сажу) витрушу, вати, (груші) об-; (від холоду) НЕОС. морозити, колотити, тіпати; (на возі) підкидати; (- мжичку) сіяти; (пір'я птахами) губити, ронити; (піском) натрушувати <�посипати... Словник синонімів Караванського
3. трусити — див. іти; шукати Словник синонімів Вусика
4. трусити — ТРУСИ́ТИ, трушу́, тру́сиш, недок. 1. що. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. Хлопці полізли на грушу та й давай трусить (І. Словник української мови у 20 томах
5. трусити — трушу, трусиш, недок. 1》 перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. || Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. || Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати, термосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трусити — ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Словник синонімів української мови
7. трусити — Труси́ти, трушу́, тру́сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. трусити — ТРУСИ́ТИ, трушу́, тру́сиш, недок. 1. перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. Хлопці полізли на грушу та й давай трусить (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. трусити — Труси́ти, -шу́, -сиш гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. МВ. (О. 1862. III. 69). От прийшов той чоловік трусити (вершу). Мнж. 121. Трясця трусить. Ном. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. Словник української мови Грінченка