трусити

ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Гестапівці надто старанно обшукували будинки (Л. Смілянський); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки.. Оповідали тільки, що будуть трусити, а в кого знайдуть — той не мине розстрілу (М. Коцюбинський); (Обжалуваний:) У Семена пропав мішок, а в мене трясли шандарі, та й найшовся (Лесь Мартович); Гірко згинути я радий, — Розшукайте, де вона!.. Може, в пеклі де сховалась? Обтрусіть його до дна (А. Кримський); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери, приглядаються до картин (М. Стельмах).

СИ́ПАТИ чим і без додатка (кидати щось сипке, дрібне кудись, на когось, щось), ТРУСИ́ТИ, СІ́ЯТИ, ПОСИПА́ТИ (зерном при деяких народних обрядах); ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ (молодих та гостей на весіллі сумішшю вівса, пряників, горіхів і т. ін.). — Док.: обси́пати, оси́пати, потруси́ти, поси́пати, обсі́яти. Вітер вив і сипав холодним дощем і не менш холодними солоними бризками (З. Тулуб); Дум'ячиха.., забираючи пригорщами овес, обсіяла ним насамперед обоє молодих (І. Франко).

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИ розм., ТЕРМО́СИТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм., ТЕЛЕ́ПАТИ діал., ТРІ́ПАТИ рідко, ТЕЛІПА́ТИ рідко, ТЕРЕБИ́ТИ рідко, ТАРСУВА́ТИ рідко; СТРЯСА́ТИ (сильно). — Док.: трясну́ти, потрясти, трусну́ти, тіпнути, торсону́ти, термосну́ти, телепнути, трі́пнути, теліпну́ти, стрясти́, струси́ти. — Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); — Де гроші? — щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).

ТРЯСТИ́ (під час їзди по нерівній, вибоїстій дорозі тощо), ТРУСИ́ТИ, ПІДКИДА́ТИ. — Док.: трясну́ти, потрясти́, трусну́ти, підки́нути. Їхала до села з Андрійчуком, перебалакувалась на грудкастій дорозі. Трясе, клята, кишки б їй витрясло! (Ю. Бедзик); Машина їхала важко й поволі, щоб їх не трусило (В. Кучер); Віз торохтить по камінні та підкидає на ямках — аж не всидиш (Б. Грінченко).

ТРЯСТИ́ (швидко рухати, робити чимось дрібні, неширокі помахи), ТРУСИ́ТИ, ТРІ́ПАТИ. — Док.: трясну́ти, трусну́ти, трі́пнути. Хо трясе бородою, сповняючи хату холодним вітром (М. Коцюбинський); А в самому натовпі звивається дядько Володько, трусить якоюсь свитиною (Марко Вовчок); То вона пригортала обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала — болість не німіла (Панас Мирний).

ТРЯСТИ́ (про холод, хворобу, сміх тощо — викликати тремтіння), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПІДКИДА́ТИ, ТЕЛЕ́ПАТИ діал., ТЕЛІПА́ТИ діал.; ТРІ́ПАТИ, БИ́ТИ (про сильний дріж від хвороби, холоду тощо). Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усе... (Панас Мирний); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (В. Собко); Настунею тіпала пропасниця (Ю. Збанацький); Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б'є, хапає й підкидає (О. Ковінька); Ним аж теліпало щось.. з великої нетерплячки (І. Франко); Мене почала тріпати лихоманка (О. Досвітній).