харя
І, ж., вульг.
1. Обличчя. Щось харя знайома у тебе («ТНМК»).
◇
Надавати в харю — побити.
2. вульг. Негарна дівчина. Фу, якась харя! Не уявляю, хто її на ведучу відбирав.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харя — ХА́РЯ, і, ж., вульг., зневажл. Обличчя. Та тільки ж ви не потурайте на те, що він каже. Пішов він хоч раз на якесь зібрання? Хоч раз кому слід плюнув у харю (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах