1. Словник сучасного українського сленгу

харкнути

Ну, -неш, док., вульг. Плюнути. Слід спровокувати когось із них, скажімо, харкнути йому в пику (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харкнути — ха́ркнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харкнути — ХА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ха́ркати. За цим сусіда голосно харкнув й, одвернувшись від Калашника, поважно сплюнув набік (Г. Епік); Він зайшовся кашлем, з лайкою перемішаним, і харкнув на долівку (А. Словник української мови у 20 томах
  3. харкнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до харкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харкнути — ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ (ЧВІ́РКАТИ) розм., ЦВІ́РКАТИ розм., ЦИ́РКАТИ розм. (крізь зуби); ХА́РКАТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. харкнути — ХА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ха́ркати. За цим сусіда голосно харкнув й, одвернувшись від Калашника, поважно сплюнув набік (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах