дупа

И, ж.

1. Сідниді. Ти, паскуднику, велика засрана дупо, брудний збоченцю (Л. Дереш).

В дупу — дуже сильно (про сп'яніння). Учора я надравсь, сьогодні в дупу п'яний. (Ю. Позаяк).

До дупи — байдуже, не цікавить. І це до дупи, Ваша милосте (Ю. Андрухович).

Мати в дупі — бути повністю байдужим до чогось. Значить, хай діється, що діється, а я мав вас всіх глибоко в дупі, і робіть собі ЩО ХОЧЕТЕ, бо я болт забив на сновидіння (Л. Дереш).

Через дупу роблений — погано зроблений, незручний, незрозумілий.

Іти в дупу (до дупи) — різка відмова. — Мадам, я пропоную вам цілу і недоторкану цигарку замість тієї, що витліла через недолугість нашого диригента! — Йди до дупи! — з ваганням у голосі відказує жіночий голос (С. Поваляєва).

2. Критична ситуація. Сам історичний, культурний період, в якому довелося мені, моїм умовним одноліткам рости і формуватися, погодься, був невимовно цікавим, бурхливим, насиченим — це було таке міжчасся, така часова дупа (С. Поваляєва).

Бути в дупі — знаходитись в неприємній ситуації. І де тоді я опиняюся зі своїми романтичними почуттями? Не хочеться казати «в дупі»,.. але де ж тоді? (С. Пиркало).

3. Віддалене місце. Мені тут усе чуже, я говорю іншою мовою й мене тут ніхто не знає, зате я живу на Піккаділлі, а ви — у якійсь дупі (С. Пиркало).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупа — -и, ж., зах. Сідниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дупа — ду́па вул. 1. сідниці (м, ср, ст): Той, хто Львова не шанує, най нас в дупу поцілує! (Із пісні)||гепа, гепця, дупка, дупця, задниця, задок, пані-стара, приписове місце, п'ята точка, стара пані, старша пані ◊ аж ми жа́ль ду́пу сти́снув вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. дупа — (-и) ж. мол. 1. Зад. Мене розважив задушливий декор серпасто-молоткастих кумачів<...>, а особливо офіціянтка з діркою на джинсовій дупі (Смолоскипи, 1997, № 2). Словник жарґонної лексики української мови
  4. дупа — Дупа, -пи ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. ум. дупка. Словник української мови Грінченка