срака
И, ж., вульг.
1. Сідниці. Нагнав її з хати. Ще й під сраку надавав (Брати Гадюкіни). Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей (Л. Подерев'янський).
◇
До сраки — «до чорта» — вираження повної байдужості до об'єкта мовлення. Який, до сраки, звіт «по практиці»?
В сраку — «до чортиків», дуже сильний прояв явища, особливо щодо стану сп'яніння. Колись, у сраку п'яний, я виїбав стару дебільну хуну, мандрівницю безумну (Л. Подерев'янський).
В сраці — вираження негативних емоцій (у значенні вигуку). Які в сраці аналізи? (А. Дністровий).
2. Погана людина (виражає негативне ставлення до об'єкта мовлення). Il coupe l'amitii чи як там та срака сказала? (І. Карпа).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срака — -и, ж., вульг. Зад, сідниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- срака — сра́ка вул., вульг. 1. сідниці (м, ср, ст) ◊ пізна́лися як сра́ка з ві́хтем → пізнатися ◊ сра́ки крути́ти вул., вульг. набридати розмовами (ст) ◊ шпіц в сра́ку → шпіц ●до сраки́ вульг. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- срака — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- срака — Срака, -ки ж. Задница. Словник української мови Грінченка