пластика

(від грецьк. plastikos — пластичний, піддатливий)

1) мистецтво ліплення, скульптури

2) у танці — сукупність рухів тіла, відповідних характеру і манері танців

3) плавність, вишуканість рухів, гармонія, узгодженість рухів та жестів

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластика — пла́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пластика — Ліплення, різьбярство, скульптура; (рухів) гармонійність, ґрація, узгодженість; (образів) виразність, рельєфність. Словник синонімів Караванського
  3. пластика — -и, ж. 1》 Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в'язких матеріалів; скульптура. 2》 збірн. Твори скульптури. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пластика — СКУЛЬПТУ́РА (вид образотворчого мистецтва), ПЛА́СТИКА. Словник синонімів української мови
  5. пластика — (грец.) 1. Рельєфність, об'ємний вираз форми, художньо проробленої згідно змісту і структури споруди. 2. Вид мистецтва з об'ємною тривимірною формою творів, які начебто виліплені з відносно м'яких матеріалів (одна з ознак скульптури). Архітектура і монументальне мистецтво
  6. пластика — ПЛА́СТИКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в'язких матеріалів; скульптура. Для художників стародавньої Греції людина була невичерпним джерелом натхнення .. Словник української мови у 20 томах
  7. пластика — пла́стика (від грец. πλαστική – скульптура) 1. Мистецтво ліплення, створення скульптурних зображень. 2. Естетична виразність, гармонійність рухів тіла і поз. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. пластика — ПЛА́СТИКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в’язких матеріалів; скульптура. Для художників стародавньої Греції людина була невичерпним джерелом натхнення.. Словник української мови в 11 томах
  9. пластика — Пла́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)