бандитизм

Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а так само участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

англ. gangsterism; нім. Banditentum n -s; угор. banditizmus; рос. бандитизм.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандитизм — бандити́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бандитизм — -у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність різних банд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бандитизм — БАНДИТИ́ЗМ, у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять пограбування, розбої, вбивства. – Насамперед треба вирвати в бандитизму жало, вирвати йому язика (Б. Антоненко-Давидович); Я пройшов усі фронти. Я знищував бандитизм (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. бандитизм — бандити́зм злочин, що полягає в участі у бандах і вчинюваних ними нападах; ¤ політичний Б. – одне із знарядь реакції і контрреволюції. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бандитизм — БАНДИТИ́ЗМ (злочинна діяльність озброєних груп або осіб, спрямована на грабежі, розбої, вбивства); ГАНГСТЕРИ́ЗМ (перев. стосовно США, інших зарубіжних країн — організований розгалужений бандитизм). Словник синонімів української мови
  6. бандитизм — Бандити́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бандитизм — БАНДИТИ́ЗМ, у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність контрреволюційних банд. У 1921 р. на Україні існували десятки банд.. Словник української мови в 11 томах