держава

Форма політичної організації суспільств, ознаками якої є: наявність особливого апарату, який здійснює функцію влади і володіє монополією узаконеного застосування насильства; право, яке закріплює певну систему норм; населена територія, на яку розповсюджуються юридичні норми Д. В залежності від характеру базису даного суспільства розрізняють історичні типи Д.: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична; за формою правління: монархія, республіка; з точки зору державного устрою: конфедерація, федерація, унітарна Д.; за характером функціонування політ. інститутів: авторитарна, демократична, правова, тоталітарна тощо.

англ. state; нім. Staat m –es, -en; угор. állam; рос. государство.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держава — Держа́ва: — тут: символ монархії влади [55] Словник з творів Івана Франка
  2. держава — (територія, об'єднана політичною владою) країна, земля, (зі словом рідний) край, сторона. Словник синонімів Полюги
  3. держава — де́ржа́ва 1 іменник жіночого роду маєток, володіння; міцність; влада арх. держа́ва 2 іменник жіночого роду апарат влади; країна; у назвах країн Держава: Держа́ва Бахре́йн Орфографічний словник української мови
  4. держава — Де́ржава1. Оренда, право тимчасової власності. Єї [землк) ] будуть роздавати чиншівникам в державу на літ щонайменьше 14, а найдовше на 35 (Б., 1907, 62, 2) // пол. dzierżawa-оренда, орендоване земельне володіння. Держа́ва2. Українська літературна мова на Буковині
  5. держава — зст., маєток, володіння; (ніг) міць, сила, могуття; П. керівництво, влада; країна, край, земля; З. П. нація, нарід, сов. народ; (монарха) МОНАРХІЯ; (демократична) республіка; (могутня) наддержава, потуга; (союзна) федерація: (ядро імперії) метрополія; (рідна) БАТЬКІВЩИНА; пор. КОЛОНІЯ. Словник синонімів Караванського
  6. держава — Термін «держава» може вживатися для позначення історичної спільноти або філософської ідеї про сталу форму людського співтовариства чи ж бо виключно сучасного явища. Енциклопедія політичної думки
  7. держава — I д`ержава-и, ж., заст. 1》 Маєток, помістя, володіння. 2》 Міцність. 3》 Влада, керівництво. 4》 Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр. II держ`ава-и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. держава — Політична організація суспільства, котре населяє визначену територію та володіє політичним, економічним і соціальним суверенітетом; джерелом суверенітету є спільна воля більшості член суспільства, делегована державним органам... Універсальний словник-енциклопедія
  9. держава — ДЕРЖАВА — відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Філософський енциклопедичний словник
  10. держава — МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. Словник синонімів української мови
  11. держава — ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава!... Словник української мови в 11 томах
  12. держава — рос. государство 1. Основний інститут управління системою всього суспільства, що володіє загальнонаціональною владою, яка поширюється на все суспільство, виступає його офіційним представником і в разі необхідності спирається на примусові засоби. Eкономічна енциклопедія
  13. держава — Де́ржава, -ви ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр. Словник української мови Грінченка