компетенція

Коло повноважень якого-небудь органу або посадової особи: коло питань, у яких дана особа має пізнання, досвід.

англ. competence; нім. Kompetenz f=; угор. kompetencia; рос. компетенция.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компетенція — компете́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. компетенція — [компеитен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. компетенція — -ї, ж. 1》 Добра обізнаність із чим-небудь. 2》 Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компетенція — Правообсяг Словник чужослів Павло Штепа
  5. компетенція — КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (І. Словник української мови у 20 томах
  6. компетенція — компете́нція (лат. competentia, від compete – взаємно прагну; відповідаю, підходжу) коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. компетенція — Компете́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. компетенція — КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. компетенція — рос. компетенция 1. Сукупність повноважень (прав і обов'язків), якими у певній галузі діяльності наділені установи, підприємства, організації або службові особи. Eкономічна енциклопедія