недієздатність
Певний стан здоров’я, що викликається захворюванням або каліцтвом, при якому працівник не має можливості виконувати свої трудові функції чи не є придатним до трудової діяльності.
англ. incapacity; нім. Geschäftsunfähigkeit f=; угор. cselekvöképtelenség; рос. недееспособность.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недієздатність — недієзда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недієздатність — -ності, ж. Властивість за знач. недієздатний. || юр. Втрата особою здатності самостійно здійснювати свої громадянські права та обов'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Внаслідок недієздатності багатьох законів, кризи в економіці можуть створюватися умови для того, щоб держава прямувала не до ринку, а навпаки – до бартеру, негрошових розрахунків (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Словник української мови в 11 томах