недієздатність
недієзда́тність
-ності, ж.
Властивість за знач. недієздатний.
|| юр. Втрата особою здатності самостійно здійснювати свої громадянські права та обов'язки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недієздатність — недієзда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недієздатність — Певний стан здоров’я, що викликається захворюванням або каліцтвом, при якому працівник не має можливості виконувати свої трудові функції чи не є придатним до трудової діяльності. англ. incapacity; нім. Geschäftsunfähigkeit f=; угор. cselekvöképtelenség; рос. недееспособность. Словник із соціальної роботи
- недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Внаслідок недієздатності багатьох законів, кризи в економіці можуть створюватися умови для того, щоб держава прямувала не до ринку, а навпаки – до бартеру, негрошових розрахунків (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Словник української мови в 11 томах