1. Словник української мови у 20 томах

недієздатність

НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. недієзда́тний.

Внаслідок недієздатності багатьох законів, кризи в економіці можуть створюватися умови для того, щоб держава прямувала не до ринку, а навпаки – до бартеру, негрошових розрахунків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недієздатність — недієзда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недієздатність — Певний стан здоров’я, що викликається захворюванням або каліцтвом, при якому працівник не має можливості виконувати свої трудові функції чи не є придатним до трудової діяльності. англ. incapacity; нім. Geschäftsunfähigkeit f=; угор. cselekvöképtelenség; рос. недееспособность. Словник із соціальної роботи
  3. недієздатність — -ності, ж. Властивість за знач. недієздатний. || юр. Втрата особою здатності самостійно здійснювати свої громадянські права та обов'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Словник української мови в 11 томах