неповнолітній

Цей термін вживається для розмежування прав та обов’язків повнолітніх та неповнолітніх.

англ. minor / under-age; нім. Mindenjährige m –n, -n; угор. kiskorú; рос. несовершеннолетний.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповнолітній — неповнолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неповнолітній — див. МАЛОЛІТНІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. неповнолітній — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. неповнолітній — [неипоўнол’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому / -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. неповнолітній — -я, -є. Який не досяг повноліття. || у знач. ім. неповнолітні, -ніх, мн. (одн. неповнолітній, -нього, ч.; неповнолітня, -ньої, ж.). Ті, хто не досяг повноліття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неповнолітній — НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який не досяг повноліття. – Вона ще неповнолітня, тітка є її опікункою (І. Франко); – Ну, Крук ще, на щастя, неповнолітній, тому і вдалося мені вирвати хлопця .. від трибуналу (П. Козланюк); // у знач. ім. неповнолі́тні, ніх, мн. Словник української мови у 20 томах
  7. неповнолітній — МАЛОЛІ́ТНІЙ прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙ розм.; НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль... Словник синонімів української мови
  8. неповнолітній — Неповнолі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. неповнолітній — НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який не досяг повноліття. — Вона ще неповнолітня, тітка є її опікункою (Фр., VI, 1951, 293); — Ну, Крук ще, на щастя, неповнолітній, тому і вдалося мені вирвати хлопця.. від трибуналу (Козл., Ю. Крук, 1957, 418); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах