1. Словник поетичної мови Василя Стуса

епістола

(лат. epistola < грец. epistolē), -и, ж., заст. Послання, лист.

Доба апокрифів — нерідна.

Доба епістол — не моя.

Невже, добродію, не встидно

вік вікувать з-під нагая. (П-2:197).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епістола — епі́стола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епістола — -и, ж. 1》 Жанр літератури 18 – початку 19 ст. – послання у формі листа. 2》 заст., жарт. Лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епістола — епі́стола (грец. επιστολή) лист, послання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. епістола — ЛИСТ (писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь), ПОСЛА́ННЯ, ЕПІ́СТОЛА (ЕПІСТО́ЛІЯ) заст., жарт., ПОСЛА́НІЄ заст., поет., КА́РТА діал. За вікном голоси: "Вам письмо!... Словник синонімів української мови
  5. епістола — ЕПІ́СТОЛА, и, ж. 1. Жанр літератури XVIII — початку XIX ст. — послання у формі листа. 2. заст., жарт. Лист. Словник української мови в 11 томах