епістола
ЛИСТ (писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь), ПОСЛА́ННЯ, ЕПІ́СТОЛА (ЕПІСТО́ЛІЯ) заст., жарт., ПОСЛА́НІЄ заст., поет., КА́РТА діал. За вікном голоси: "Вам письмо!" У вікно хтось кидає листа, він падає додолу (Леся Українка); В його скривавленім планшеті.. Знайшли послання до поетів, Листи на Волгу — до сестер (М. Нагнибіда); Днів зо три тому я дістав від шановного Валентина Модестовича довжелезну епістолію з найдокладнішим описом останніх ваших сенсацій (Ю. Шовкопляс); Хіба самому написать Таке посланіє до себе, Та все дочиста розказать (Т. Шевченко); Карта в село причвалала, Що син її в Босні від кулі поляг (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епістола — епі́стола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- епістола — -и, ж. 1》 Жанр літератури 18 – початку 19 ст. – послання у формі листа. 2》 заст., жарт. Лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епістола — (лат. epistola < грец. epistolē), -и, ж., заст. Послання, лист. Доба апокрифів — нерідна. Доба епістол — не моя. Невже, добродію, не встидно вік вікувать з-під нагая. (П-2:197). Словник поетичної мови Василя Стуса
- епістола — епі́стола (грец. επιστολή) лист, послання. Словник іншомовних слів Мельничука
- епістола — ЕПІ́СТОЛА, и, ж. 1. Жанр літератури XVIII — початку XIX ст. — послання у формі листа. 2. заст., жарт. Лист. Словник української мови в 11 томах