1. Словник поетичної мови Василя Стуса

жерделя

жерде́ля

І, ж., бот. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння.

Раз на тиждень

хорошо бутись в колі старого лісівника,

що, вивчаючи жерделі,

знає Персію, Малу Азію... (ЗД:125);

імла донецька і пекуче сонце,

жерделями пропахле і полином. (П-2:92).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жерделя — жерде́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жерделя — -і, ж. 1》 Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. 2》 Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жерделя — див. абрикоса Словник синонімів Вусика
  4. жерделя — АБРИКО́СА (АБРИКО́С) (плодове дерево; кісточковий плід цього дерева), ЖЕРДЕ́ЛЯ, МОРЕ́ЛЯ (з дрібними плодами). Цвітуть в Херсоні абрикоси (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Словник синонімів української мови
  5. жерделя — ЖЕРДЕ́ЛЯ, і, ж, 1. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні, переткані срібним промінням (Коцюб., І, 1955, 265); Вже одцвіли жерделі. Словник української мови в 11 томах
  6. жерделя — Жерделя, -лі ж. Абрикосъ. Словник української мови Грінченка