жерделя
АБРИКО́СА (АБРИКО́С) (плодове дерево; кісточковий плід цього дерева), ЖЕРДЕ́ЛЯ, МОРЕ́ЛЯ (з дрібними плодами). Цвітуть в Херсоні абрикоси (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Єгипта.. каже, щоб не забувала і що він їй із Тарасівки привезе повний кіш абрикос (О. Гончар); Коли цвітуть черешні та жерделі і тане день в заметі запашнім,.. гойдають весни мої пісні (Н. Забіла); В цвіту гойдаються морелі Під дзвін трудящої бджоли (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жерделя — жерде́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жерделя — -і, ж. 1》 Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. 2》 Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жерделя — І, ж., бот. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. Раз на тиждень хорошо бутись в колі старого лісівника, що, вивчаючи жерделі, знає Персію, Малу Азію... (ЗД:125); імла донецька і пекуче сонце, жерделями пропахле і полином. (П-2:92). Словник поетичної мови Василя Стуса
- жерделя — див. абрикоса Словник синонімів Вусика
- жерделя — ЖЕРДЕ́ЛЯ, і, ж, 1. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні, переткані срібним промінням (Коцюб., І, 1955, 265); Вже одцвіли жерделі. Словник української мови в 11 томах
- жерделя — Жерделя, -лі ж. Абрикосъ. Словник української мови Грінченка