живодні
живодні́
Ів, мн., інд.-авт. Похідне від живий і дні.
Коли протліла згага живоднів
ураз попустить серце, ніби напад
нагальної недуги, в смертний запад,
у феєричні полиски жалів. (П-1 :62).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me