живодні

живодні́

Ів, мн., інд.-авт. Похідне від живий і дні.

Коли протліла згага живоднів

ураз попустить серце, ніби напад

нагальної недуги, в смертний запад,

у феєричні полиски жалів. (П-1 :62).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me