живосмерть

живосме́рть

І, ж., інд.-авт. Похідне від живий і смерть.

Доходь самообмежень. То — причал.

Укритися. Сховатися. Втекти

у живосмерть. (ЧТ:102).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me