1. Словник поетичної мови Василя Стуса

кунтуш

Кунтуша, ч. заст., іст. Старовинний верхній одяг, що одягався поверх жупана; частина святкового чоловічого або жіночого костюма заможної козацької родини.

Але й душа без кунтуша

і в злиднях козакує. (ЧТ:28).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунтуш — Ку́нтуш: — верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI-XVIII ст.; ку́нтуші скраяти: дошкулити [1] — старопольський, також і козацький одяг з подовжним розрізом на рукавах [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. кунтуш — ку́нту́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кунтуш — кунтуша, ч. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кунтуш — КУ́НТУ́Ш, ку́нтуша́, ч., іст. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI–XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кунтуш — Козацький одяг, що нагадує кафтан Словник застарілих та маловживаних слів
  6. кунтуш — кунту́ш (польc. kontusz, kuntusz, з угор. kontos) верхній розпашний одяг заможного українського і польського населення 16 – 18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кунтуш — 1. укр. верхній жіночий і чоловічий одяг з відрізною приталеною спинкою та малими зборками і вилогами на рукавах; рукави вузькі, комір відкладний двобортний; на грудях відкритий, в талії застібався гапликом, без пояса;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. кунтуш — Ку́нтуш, -ша, -шеві; -туші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кунтуш — КУ́НТУ́Ш, ку́нту́ша, ч. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI-XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. кунтуш — Кунтуш, -ша м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Словник української мови Грінченка