1. Словник поетичної мови Василя Стуса

кушпелити

Ить, недок., діал. Здіймати куряву.

А сніг іде. Кушпеляться дороги.

О, як напнулась волохата лють! (ЧТ:149).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушпелити — кушпе́лити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. кушпелити — див. валувати; вирувати; іти Словник синонімів Вусика
  3. кушпелити — -ить, недок., діал. 1》 Здіймати куряву. || Крутити (у 1 знач.). 2》 Іти, їхати і т. ін., здіймаючи куряву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кушпелити — КУШПЕ́ЛИТИ, ить, недок., діал. 1. Здіймати куряву. Кушпелить [вітер] поміж будівлями (О. Гончар); // чим. Крутити, здіймаючи в повітря сніг, пил, пісок і т. ін. (про вітер). Словник української мови у 20 томах
  5. кушпелити — КУШПЕ́ЛИТИ, ить, недок., діал. 1. Здіймати куряву; // Крутити (у 1 знач.). З повітчини йому добре видно, як кушпелить над лісом сніг і закидає дерева по саме черево (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. кушпелити — Кушпе́лити, -лю, -лиш гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка