лісовик

Значення в інших словниках

1. лісовик — лісови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. лісовик — Житель лісу, ок. партизан; МІТ. гайовик, щезник; Р. лісівник. Словник синонімів Караванського
3. лісовик — див. житель Словник синонімів Вусика
4. лісовик — -а, ч. 1》 розм. Той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням. || Той, хто працює в галузі лісівництва. 2》 Міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лісовик — ЛІСОВИ́К, а́, ч. 1. розм. Той, хто живе в лісі або задіяний до лісового промислу, полювання. Він, Аркадій Валеріанович, мусить з своїх лісових хуторів зігнати селян, .. і лісовики, і селяни, що приїздять до них, підточують його багатство лісокрадством (М. Словник української мови у 20 томах
6. лісовик — За укр. демонологічними уявленнями, злий дух, який пасе лісових звірів, показується у людській подобі, уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі. Універсальний словник-енциклопедія
7. лісовик — ЛІСІВНИ́К (фахівець із лісівництва), ЛІСОВИ́К розм., ЛІСОВО́Д розм. рідше. Кардашеві натякнули, що рецензію писав відомий на Україні лісівник (С. Словник синонімів української мови
8. лісовик — Лісови́к, -ка; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. лісовик — ЛІСОВИ́К, а́, ч. 1. розм. Той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням. Григорій Григорович Андрусяк — спадкоємний лісовик.. З дитинства чув шум смерекових борів.., знав у горах назву кожної травиці, кожного дерева, чагарника (Літ. Словник української мови в 11 томах
10. лісовик — Лісовик, -ка м. 1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191. Словник української мови Грінченка