обчас

о́бчас

А, ч., діал. Каблук.

Так часто цокотять обчаси,

так часто серце стугонить. (П-1:104).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчас — о́бчас іменник чоловічого роду каблук діал. Орфографічний словник української мови
  2. обчас — обцас, -а, ч., діал. Каблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчас — О́БЧАС, а, ч., діал. Каблук. Давид, тупцюючи, з жалем і насмішкою дивиться на своє розтоптане взуття, а потім так б'є обчасами в долівку, що здригається вся комірчина (М. Стельмах); Міліціонер приклав руку до козирка, клацнув обчасами (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
  4. обчас — КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Словник синонімів української мови
  5. обчас — О́БЧАС, О́БЦАС, а, ч., діал. Каблук. Давид, тупцюючи, з жалем і насмішкою дивиться на своє розтоптане взуття, а потім так б’є обчасами в долівку, що здригається вся комірчина (Стельмах, І, 1962, 100); Міліціонер приклав руку до козирка... Словник української мови в 11 томах