1. Словник поетичної мови Василя Стуса

оброть

обро́ть

І, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня.

Коню — оброть. І далі — без коня.

Коню — оброть. І романтичні наші

мовчання сльози розпачі слова

на незабудь... (П-2:258).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оброть — Обро́ть: — вуздечка [12] — недоуздок [47] Словник з творів Івана Франка
  2. оброть — обро́ть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. оброть — Обротька, вуздечка. Словник синонімів Караванського
  4. оброть — -і, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оброть — ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив’язування коня. Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. оброть — ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Л. Боровиковський); Іржуть тихенько гарячі коні, І рвуть оброті, і в землю б'ють (М. Словник української мови у 20 томах
  7. оброть — НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я. Словник синонімів української мови