1. Словник поетичної мови Василя Стуса

обри

о́бри

(обр), -ів, мн. Слов'янська назва аварів.

...смеркне перший обрій,

потому – другий, третій. Ніби, обри,

вони запрагли смертної пори (ЧТ:69);

Затрембітало. Вже світає,

а обр і гине, а бере. (П-2:278).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обри — -ів, мн. (одн. обр, -а, ч.). Слов'янська назва аварів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обри — О́БРИ, ів, мн. (одн. о́бр, а, ч.). Слов’янська назва аварів. В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов’ян (Іст. УРСР, І, 1953, 37). Словник української мови в 11 томах
  3. обри — О́БРИ, ів, мн. (одн. обр, а, ч.). Слов'янська назва аварів. В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов'ян (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обри — див. авари Універсальний словник-енциклопедія