обри

Значення в інших словниках

1. обри — (обр), -ів, мн. Слов'янська назва аварів. ...смеркне перший обрій, потому – другий, третій. Ніби, обри, вони запрагли смертної пори (ЧТ:69); Затрембітало. Вже світає, а обр і гине, а бере. (П-2:278). Словник поетичної мови Василя Стуса
2. обри — -ів, мн. (одн. обр, -а, ч.). Слов'янська назва аварів. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обри — О́БРИ, ів, мн. (одн. о́бр, а, ч.). Слов’янська назва аварів. В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов’ян (Іст. УРСР, І, 1953, 37). Словник української мови в 11 томах
4. обри — О́БРИ, ів, мн. (одн. обр, а, ч.). Слов'янська назва аварів. В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов'ян (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах