обри
О́БРИ, ів, мн. (одн. о́бр, а, ч.). Слов’янська назва аварів.
В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов’ян (Іст. УРСР, І, 1953, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обри — (обр), -ів, мн. Слов'янська назва аварів. ...смеркне перший обрій, потому – другий, третій. Ніби, обри, вони запрагли смертної пори (ЧТ:69); Затрембітало. Вже світає, а обр і гине, а бере. (П-2:278). Словник поетичної мови Василя Стуса
- обри — -ів, мн. (одн. обр, -а, ч.). Слов'янська назва аварів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обри — О́БРИ, ів, мн. (одн. обр, а, ч.). Слов'янська назва аварів. В другій половині VI ст. авари, яких літопис називає обрами, оселились на середньому Дунаї і звідси чинили напади на землі Візантійської імперії і слов'ян (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- обри — див. авари Універсальний словник-енциклопедія