оброть
ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив’язування коня.
Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Бор., Тв., 1957, 155);
Іржуть тихенько гарячі коні, І рвуть оброті, і в землю б’ють (Рильський, II, 1960, 220);
*Образно. Міцну порвали ми оброть, Закинуту на нас в негоду (Павл., Бистрина, 1959, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оброть — Обро́ть: — вуздечка [12] — недоуздок [47] Словник з творів Івана Франка
- оброть — обро́ть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оброть — Обротька, вуздечка. Словник синонімів Караванського
- оброть — -і, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оброть — І, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Коню — оброть. І далі — без коня. Коню — оброть. І романтичні наші мовчання сльози розпачі слова на незабудь... (П-2:258). Словник поетичної мови Василя Стуса
- оброть — ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Л. Боровиковський); Іржуть тихенько гарячі коні, І рвуть оброті, і в землю б'ють (М. Словник української мови у 20 томах
- оброть — НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я. Словник синонімів української мови