обротька

ОБРО́ТЬКА, и, ж. Те саме, що обро́ть.

— Ой, їдь, братко, у службу служити! Дадуть тобі коня вороного, І сідельце з-під злота самого, І попругу — козацьку заслугу, І обротьку з чорненького шовку (Чуб., V, 1874, 928);

Висока розпатлана жінка одною рукою.. чіплялася за стареньку мотузяну обротьку, що обвисала на лишаюватій голові коняки (М. Ол., Леся, 1960, 186);

*Образно. Повірить людина, спину підставляє, дивиться, а милосердний господар на шию обротьку накидає (Ковінька, Кутя.., 1960, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обротька — обро́тька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обротька — -и, ж. Те саме, що оброть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обротька — ОБРО́ТЬКА, и, ж. Те саме, що обро́ть. – Ой, їдь, братко, у службу служити! Дадуть тобі коня вороного, І сідельце з-під злота самого, І попругу – козацьку заслугу, І обротьку з чорненького шовку (П. Чубинський); Висока розпатлана жінка одною рукою .. Словник української мови у 20 томах
  4. обротька — НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я. Словник синонімів української мови
  5. обротька — Оброть, -ті ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Чуб. І. 201. Ном. № 11207. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Грин. III. 281. ум. обротька. Словник української мови Грінченка