обротька
НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я. Шпорта); Третій кінь — на обротьці — прив'язаний був до саней ззаду (А. Головко). — Пор. вузде́чка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обротька — обро́тька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обротька — -и, ж. Те саме, що оброть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обротька — ОБРО́ТЬКА, и, ж. Те саме, що обро́ть. — Ой, їдь, братко, у службу служити! Дадуть тобі коня вороного, І сідельце з-під злота самого, І попругу — козацьку заслугу, І обротьку з чорненького шовку (Чуб., V, 1874, 928); Висока розпатлана жінка одною рукою.. Словник української мови в 11 томах
- обротька — ОБРО́ТЬКА, и, ж. Те саме, що обро́ть. – Ой, їдь, братко, у службу служити! Дадуть тобі коня вороного, І сідельце з-під злота самого, І попругу – козацьку заслугу, І обротьку з чорненького шовку (П. Чубинський); Висока розпатлана жінка одною рукою .. Словник української мови у 20 томах
- обротька — Оброть, -ті ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Чуб. І. 201. Ном. № 11207. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Грин. III. 281. ум. обротька. Словник української мови Грінченка