самоподовжений

самоподо́вжений

А, -е, інд.- авт. Похідне від само... і подовжений.

Хто б збагнув

оці дороги — без кінця і краю —

мов стріли надвивищень?

самоподовжені? (Т.1, кн.2:155);

Хто б збагнув

оці дороги — без кінця і краю

самоподовжені? (П-2:100).