самоподолання

самоподола́ння

Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання.

Лише воління,

подолання — мов самоподолання,

протистояння, ніби вижиття,

хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me