самоподолання
самоподола́ння
Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me