скруха

И, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. // Співчуття, жаль. 2. Визнання своєї провини, вияв каяття.

О горе,

бо бідний чоловік

за марним сподіванням

увесь розгубить дух

на долі довге дляння

й пригадування скрух. (ЧТ:71);

Терпи, козаче, скруху,

настав оглухле вухо

до божого чола. (ЧТ:61).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скруха — Скруха: Скру́ха: — каяття [6,X-XII] — каяття, жаль [33] — каяття, жура [1] — розкаяння [46-1;46-2] — туга, сум [27] — тут: визнання своєї провини, вияв каяття [51] Словник з творів Івана Франка
  2. скруха — скру́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. скруха — -и, ж. 1》 Тяжкий, гнітючий настрій. || Співчуття, жаль. || Те, що завдає кому-небудь неприємностей, страждань. 2》 Визнання своєї провини, вияв каяття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скруха — СКРУ́ХА, и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. Пам'ятаєш, .. Як мене давила скруха І рятунку не було? (М. Старицький); Скруха взяла Тараса за серце (О. Ільченко); Ні сліз, ні думок – тільки скруха тяжка на душі (Іван Ле); // Співчуття, жаль. Словник української мови у 20 томах
  5. скруха — Скру́ха, -хи, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скруха — СКРУ́ХА, и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. Пам’ятаєш, ..Як мене давила скруха І рятунку не було? (Стар., Поет. тв., 1958, 137); Скруха взяла Тараса за серце (Ільч., Серце жде, 1939, 320); Ні сліз, ні думок — тільки скруха тяжка на душі (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
  7. скруха — Скруха, -хи ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148). Словник української мови Грінченка