1. Словник поетичної мови Василя Стуса

триб

У, ч., заст. Хід, порядок.

Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари,

вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107);

Видіння марні. Клякни — ось твій триб

довіри і покори. Кілька діб

їм стане, щоб віддатися планеті. (П-2:295).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триб — Трі́ба, триб: — зубці в колесах [19] Словник з творів Івана Франка
  2. триб — триб 1 іменник чоловічого роду шестірня триб 2 іменник чоловічого роду хід, порядок рідко Орфографічний словник української мови
  3. триб — Триб. Лад, нахил. В мене нема жадної зарозумілості літератської — я пишу, бо є в мене триб до того, пишу просто, що мене найбільше займає і переймає, і що найліпше розумію (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. триб — Т. шестірня, трибок, (життя) П. спосіб, (заведений) хід, порядок Словник синонімів Караванського
  5. триб — ТРИБ¹, а, ч., техн. Те саме, що шестірня́. Скупе світло упало на горбату віялку, накриту брезентом, на блискучі триби січкарні (Г. Косинка). ТРИБ², у, ч., заст. Хід, порядок. Словник української мови у 20 томах
  6. триб — триб спосіб (ст): А яким трибом тебе сюди занесло? (Авторка) ◊ триб життя́ спосіб життя (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. триб — Порядок, звичай, спосіб Словник застарілих та маловживаних слів
  8. триб — I -а, ч., тех. Те саме, що шестірня. II -у, ч., заст. Хід, перебіг, порядок. || Спосіб життя. Іти своїм трибом діал. — чинити на власний розсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. триб — ШЕСТІРНЯ́ (зубчасте колесо, яке передає рух), ШЕСТЕРНЯ́ розм., ТРИБ техн. У шестірнях екскаватора застрягла шматина дерну чи купина (П. Дорошко); — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані!... Словник синонімів української мови
  10. триб — ТРИБ¹, а, ч., техн. Те саме, що шестірня́. Скупе світло упало на горбату віялку, накриту брезентом, на блискучі триби січкарні (Кос., Новели, 1962, 152). ТРИБ², у, ч., заст. Хід, порядок. Лягаєм спати дуже рано, раніш 11-тої, бо тут уже такий триб (Л. Словник української мови в 11 томах
  11. триб — Триб, -бу м. 1) Часть ткацкаго станка. см. верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. ум. трибо́к. Вас. 165. Словник української мови Грінченка