1. Словник стилістичних термінів

ізоколон

(гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення: Понад ставом увечері Хитається очерет // Дожидає мати сина до світа вечерят // Понад ставом увечері шепочеться осока // Дожидає в темнім гаї Дівчинонька козака (Нар. творчість).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізоколон — ІЗО́КОЛОН, у, ч., літ. Риторична фігура, в якій у двох або кількох відрізках мовлення частини речення розміщені в однаковому порядку. Прийом ізоколону створює повний паралелізм (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. ізоколон — ізоколо́н іменник чоловічого роду стилістична фігура Орфографічний словник української мови
  3. ізоколон — • ізоколон (від грец. ίσόκωλον — рівночленність) - риторична фігура, кількаразовий повтор на невеликому відрізку худож. тексту одних і тих же слів або частин речення (колонів), розміщених в однаковому синтаксичному порядку... Українська літературна енциклопедія
  4. ізоколон — -а, ч. Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ізоколон — ізо́колон (грец. ίσόκωλον, від ϊσος – однаковий і κώλον – гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повний паралелізм. Словник іншомовних слів Мельничука