ізоколон
ІЗО́КОЛОН, у, ч., літ.
Риторична фігура, в якій у двох або кількох відрізках мовлення частини речення розміщені в однаковому порядку.
Прийом ізоколону створює повний паралелізм (з наук. літ.);
З-поміж фігур слова автори київських латиномовних поетик і риторик визначають фігури додавання (анафора, антистрофа, синонімія, полісиндетон тощо), подібності (парономазія, ізоколон, антитеза) та пропуску (асиндетон) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізоколон — (гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення... Словник стилістичних термінів
- ізоколон — ізоколо́н іменник чоловічого роду стилістична фігура Орфографічний словник української мови
- ізоколон — • ізоколон (від грец. ίσόκωλον — рівночленність) - риторична фігура, кількаразовий повтор на невеликому відрізку худож. тексту одних і тих же слів або частин речення (колонів), розміщених в однаковому синтаксичному порядку... Українська літературна енциклопедія
- ізоколон — -а, ч. Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізоколон — ізо́колон (грец. ίσόκωλον, від ϊσος – однаковий і κώλον – гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повний паралелізм. Словник іншомовних слів Мельничука