аз

АЗ, а́, ч., заст.

1. Стара назва літери "а".

У понеділок Кирилик уже викрикував на всю хату аз, буки, віди… (Мирний, І, 1954, 152);

Поважно.. приступивсь Семен до граматки і силкувався таким самим, як у Романка, голосом проказувати з ним: аз, буки, віди… (Коцюб., І, 1955, 100).

◊ Ні аза́ не зна́ти (не розумі́ти і т. ін.) — нічого не знати (не розуміти і т. ін.);

Почина́ти з азі́в — починати з початку, з найпростішого.

Людина він політичне грамотна, чи зручно йому з "азів" починати з групою дільниці? (Ле, Міжгір’я, 1953, 190).

2. тільки мн. Літери.

Вночі вивчає згорблений Спіноза Біблейські темні титла і ази (Мал., І, 1956, 377).

3. тільки мн., перен., розм. Первісні, початкові відомості; основи чого-небудь.

Вивчіть ази науки, перш ніж намагатися зійти на її вершини (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аз — Я [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. аз — аз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. аз — -а, ч., заст. 1》 Стара назва літери "а". Починати з азів — починати з початку, з найпростішого. 2》 тільки мн. Літери. 3》 тільки мн., перен., розм. Первісні, початкові відомості; основи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аз — АЗ¹, а́за́, ч., заст. 1. Стара назва літери “а”. Поважно .. приступивсь Семен до граматки і силкувався таким самим, як у Романка, голосом проказувати з ним: аз, буки, віди... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. аз — аз (яз) я; назва літери «а» в слов'янській азбуці Словник застарілих та маловживаних слів
  6. аз — від а́за до і́жиці, книжн. Від початку до кінця; все. — Все перевірено — від аза до іжиці. Здається, план повинен удатись (З газети). з азі́в, зі сл. почина́ти, поча́ти. Від найпростішого, від самого початку. Фразеологічний словник української мови
  7. аз — БУ́КВА, ЛІ́ТЕРА, АЗИ́ мн., заст. П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону і прізвище таке болючо рідне... (М. Рильський); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Словник синонімів української мови
  8. аз — Аз, а́за́ м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. І. 122. а́зи́. Буквы. Словник української мови Грінченка