1. Словник синонімів української мови

аз

БУ́КВА, ЛІ́ТЕРА, АЗИ́ мн., заст. П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону і прізвище таке болючо рідне... (М. Рильський); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Смілянський); Вночі вивчає згорблений Спіноза Біблейські темні титла і ази (А. Малишко).

ОСНО́ВИ мн. (сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки), ЕЛЕМЕ́НТИ мн., ПОЧА́ТКИ мн., АЗИ́ мн., А́ЗБУКА, АБЕ́ТКА, НАЧА́ЛА мн. Тут (у Петербурзькому училищі) Олександр Саєнко здобуває основи художньої освіти (з газети); Елементи ядерної фізики; Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики (І. Франко); Ази арифметики; Абетка біології.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аз — Я [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. аз — аз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. аз — -а, ч., заст. 1》 Стара назва літери "а". Починати з азів — починати з початку, з найпростішого. 2》 тільки мн. Літери. 3》 тільки мн., перен., розм. Первісні, початкові відомості; основи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аз — АЗ¹, а́за́, ч., заст. 1. Стара назва літери “а”. Поважно .. приступивсь Семен до граматки і силкувався таким самим, як у Романка, голосом проказувати з ним: аз, буки, віди... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. аз — аз (яз) я; назва літери «а» в слов'янській азбуці Словник застарілих та маловживаних слів
  6. аз — від а́за до і́жиці, книжн. Від початку до кінця; все. — Все перевірено — від аза до іжиці. Здається, план повинен удатись (З газети). з азі́в, зі сл. почина́ти, поча́ти. Від найпростішого, від самого початку. Фразеологічний словник української мови
  7. аз — АЗ, а́, ч., заст. 1. Стара назва літери "а". У понеділок Кирилик уже викрикував на всю хату аз, буки, віди… (Мирний, І, 1954, 152); Поважно.. Словник української мови в 11 томах
  8. аз — Аз, а́за́ м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. І. 122. а́зи́. Буквы. Словник української мови Грінченка