аксіома
АКСІО́МА, и, ж.
1. Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень.
Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два — чотири, і в великій радості прикладає сю аксіому всюди, де треба і де не треба, ми б не дивувались (Фр., XVI, 1955, 139);
Частій вважав, що перша аксіома геометрії "пряма лінія — найкоротша відстань між двома точками" — придатна для всякого випадку в житті (Шовк., Інженери, 1956, 405).
2. перен. Незаперечна істина, цілком очевидне твердження.
Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки своєму урядові. Це — аксіома (Ленін, 21, 1950, 237);
Людина не може жити з пробитим серцем.. Для нього [професора] вищеподане твердження ще не було аксіомою (Смолич, І, 1958, 178).
Значення в інших словниках
- аксіома — аксіо́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аксіома — (бездоказова істина) постулят; П. очевидність, ок. очевидь; ЖМ. правило, закон. Словник синонімів Караванського
- аксіома — Безсумнівноправда Словник чужослів Павло Штепа
- аксіома — [акс'іома] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- аксіома — Аксиома — axiom — Axiom — 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень. Гірничий енциклопедичний словник
- аксіома — -и, ж. 1》 Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. 2》 перен. Незаперечна істина, цілком очевидне твердження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аксіома — АКСІО́МА, и, ж. 1. Вихідне положення в науці, яке приймають без доведення і яке є підставою для доведення інших положень. Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два – чотири і в великій радості прикладає сю аксіому всюди... Словник української мови у 20 томах
- аксіома — аксіо́ма (грец. αξίωμα – значуще, прийняте положення, від άξιόω вважаю гідним) 1. Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2. Переносно – незаперечна істина, що не потребує доведень. Словник іншомовних слів Мельничука
- аксіома — гол. положення дедуктивної системи, передумова доказів. Універсальний словник-енциклопедія
- аксіома — АКСІОМА (грецьк. άξιωμα — положення, що вважається справедливим) — вихідне твердження наукової теорії, котре приймається за істинне без його доведення. Філософський енциклопедичний словник
- аксіома — ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т. Словник синонімів української мови
- аксіома — Аксіо́ма, -ми, -мі; -о́ми, аксіо́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аксіома — рос. аксиома (грец. axioma- значуще, загальноприйняте положення) — 1. Вихідне твердження будь-якої наукової теорії, яке приймається без доведення як беззаперечне, вихідне, таке, що є підставою для інших тверджень цієї теорії. 2. Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень. Eкономічна енциклопедія