аксіома
АКСІО́МА, и, ж.
1. Вихідне положення в науці, яке приймають без доведення і яке є підставою для доведення інших положень.
Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два – чотири і в великій радості прикладає сю аксіому всюди, де треба і де не треба, ми б не дивувались (І. Франко);
Частій вважав, що перша аксіома геометрії “пряма лінія – найкоротша відстань між двома точками” – придатна для всякого випадку в житті (Ю. Шовкопляс);
Карбував кожне слово, як робив це на уроках, коли проголошував важливе правило чи аксіому (Є. Доломан).
2. перен. Незаперечна істина, цілком очевидне твердження.
Вплив природи краю на зародження і розвиток у ньому історичного життя віддавна вже вважається за аксіому історичної науки (з наук. літ.);
Економіка повинна мати пріоритет над політикою. Це аксіома (із журн.).
Значення в інших словниках
- аксіома — аксіо́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аксіома — (бездоказова істина) постулят; П. очевидність, ок. очевидь; ЖМ. правило, закон. Словник синонімів Караванського
- аксіома — Безсумнівноправда Словник чужослів Павло Штепа
- аксіома — [акс'іома] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- аксіома — Аксиома — axiom — Axiom — 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень. Гірничий енциклопедичний словник
- аксіома — -и, ж. 1》 Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. 2》 перен. Незаперечна істина, цілком очевидне твердження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аксіома — аксіо́ма (грец. αξίωμα – значуще, прийняте положення, від άξιόω вважаю гідним) 1. Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2. Переносно – незаперечна істина, що не потребує доведень. Словник іншомовних слів Мельничука
- аксіома — гол. положення дедуктивної системи, передумова доказів. Універсальний словник-енциклопедія
- аксіома — АКСІОМА (грецьк. άξιωμα — положення, що вважається справедливим) — вихідне твердження наукової теорії, котре приймається за істинне без його доведення. Філософський енциклопедичний словник
- аксіома — ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т. Словник синонімів української мови
- аксіома — Аксіо́ма, -ми, -мі; -о́ми, аксіо́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аксіома — АКСІО́МА, и, ж. 1. Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два — чотири... Словник української мови в 11 томах
- аксіома — рос. аксиома (грец. axioma- значуще, загальноприйняте положення) — 1. Вихідне твердження будь-якої наукової теорії, яке приймається без доведення як беззаперечне, вихідне, таке, що є підставою для інших тверджень цієї теорії. 2. Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень. Eкономічна енциклопедія