акцепт

Значення в інших словниках

1. акцепт — акце́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. акцепт — -у, ч. 1》 фін. Форма розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. || Напис на векселі, що потверджує згоду того, хто має сплатити вексель. 2》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. акцепт — АКЦЕ́ПТ, у, ч. 1. фін. Форма безготівкових розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. Найбільш розповсюдженими формами розрахунку є акцепт і акредитив (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. акцепт — (англ. aссеptance) 1. згода вступити в договір відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони. 2. зобов’язання платника (трасата) оплатити переказний вексель (тратту) за настання вказаного в ньому строку. Економічний словник
5. акцепт — акце́пт (від лат. acceptus – прийнятий) 1. Згода на оплату грошових і товарних документів, оформлена відповідним написом на них; одна з форм безготівкових розрахунків між організаціями. 2. юрид. Згода з пропозициєю (офертою) іншої сторони укласти угоду на умовах, зазначених у пропозиції. Словник іншомовних слів Мельничука
6. акцепт — рос. акцепт (від латин. acceptus — прийнятий) — зобов'язання (згода) платника (трасата) на оплату або гарантування у визначений термін оплатити переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату. Eкономічна енциклопедія