ану-ну
АНУ-НУ́, виг., розм. Підсилений варіант вигука ану, що виражає спонукання, заохочення до дії.
— Тепер, хлопці, дивіться, що за кумедія буде. А ми кажемо: — Ану-ну, що там буде? (Кв.-Осн., II, 1956, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ану-ну — ану-ну́ вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- ану-ну — АНУ-НУ́, виг., розм. Варіант вигуку ану, вживаний для підсилення спонукання, заохочення до дії. – Тепер, хлопці, дивіться, що за кумедія буде. А ми кажемо: – Ану-ну, що там буде? (Г. Словник української мови у 20 томах