1. Словник української мови в 11 томах

арбітражний

АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до арбітражу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбітражний — арбітра́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. арбітражний — [арб'ітражнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. арбітражний — -а, -е. Стос. до арбітражу. Арбітражна угода — угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з якими-небудь правовідносинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. арбітражний — АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до арбітражу. Ми ще не програли жодної арбітражної справи. Всі вердикти були винесені на користь тих, хто звертався до нас за юридичною допомогою (з газ.); Арбітражний суд. Словник української мови у 20 томах
  5. арбітражний — Арбітра́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)