1. Словник української мови у 20 томах

арбітражний

АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е.

Стос. до арбітражу.

Ми ще не програли жодної арбітражної справи. Всі вердикти були винесені на користь тих, хто звертався до нас за юридичною допомогою (з газ.);

Арбітражний суд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбітражний — арбітра́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. арбітражний — [арб'ітражнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. арбітражний — -а, -е. Стос. до арбітражу. Арбітражна угода — угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з якими-небудь правовідносинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. арбітражний — Арбітра́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. арбітражний — АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до арбітражу. Словник української мови в 11 томах