1. Великий тлумачний словник сучасної мови

арбітражний

арбітра́жний

-а, -е.

Стос. до арбітражу.

Арбітражна угода — угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з якими-небудь правовідносинами.

Арбітражний комітет — орган, який призначає арбітрів для розв'язання суперечок між членами біржі.

Арбітражний суд — незалежний орган у вирішенні всіх суперечок, що виникають між юридичними особами.

Арбітражний тунель — різниця між цінами фінансових інструментів, яка дозволяє здійснювати арбітражні операції.

Арбітражний управляючий — особа, яку призначає арбітражний суд і якій передаються функції зовнішнього управління майном боржника.

Арбітражні операції — купівля і продаж валюти, цінних паперів, товарів для одержання прибутку на різниці у ставках.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбітражний — арбітра́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. арбітражний — [арб'ітражнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. арбітражний — АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до арбітражу. Ми ще не програли жодної арбітражної справи. Всі вердикти були винесені на користь тих, хто звертався до нас за юридичною допомогою (з газ.); Арбітражний суд. Словник української мови у 20 томах
  4. арбітражний — Арбітра́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. арбітражний — АРБІТРА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до арбітражу. Словник української мови в 11 томах