1. Словник української мови в 11 томах

артільний

АРТІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до арті́ль.

В синім, яснім надвечір’ї. Звично проносячи втому, Чистим артільним подвір’ям з хлопцями йдемо додому (Гірник, Сонце.., 1958, 42).

2. Спільний, колективний.

Дрібним господарством з нужди не вийти, говорив він [В. І. Ленін], вказуючи на необхідність переходу до великого, артільного господарства (Біогр. Леніна, 1955, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артільний — арті́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. артільний — Спільний, гуртовий, колективний; (хто) компанійський, товариський. Словник синонімів Караванського
  3. артільний — -а, -е. 1》 Прикм. до артіль. 2》 Спільний, колективний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. артільний — АРТІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до арті́ль. В синім, яснім надвечір'ї, Звично проносячи втому, Чистим артільним подвір'ям З хлопцями йдемо додому (М. Гірник). 2. Спільний, колективний. Артільне господарство. Словник української мови у 20 томах
  5. артільний — див. спільний Словник синонімів Вусика
  6. артільний — Арті́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. артільний — Арті́льний, -а, -е Артельный. Словник української мови Грінченка