1. Словник української мови в 11 томах

баддя

БАДДЯ́, і́, ж., рідко,

1. Велике цебро.

Тягне він [хлопець] здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги… (Коцюб., І, 1955, 22).

2. Посудина для витягання руди або землі з шахти; цебер.

З вишки у шахту раз по раз спускалася баддя, яка виносила на поверхню вапнякуватий грунт впереміш з камінням (Минко, Вибр., 1952, 417).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баддя — баддя́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. баддя — Цебер, цебро Словник чужослів Павло Штепа
  3. баддя — -і, ж., рідко. 1》 Велике цебро. 2》 Посудина для витягання руди або землі з шахти; цебер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баддя — БАДДЯ́, і́, ж., рідко. 1. Великий цебер. Тягне він [хлопець] здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. баддя — див. відро; діжка Словник синонімів Вусика
  6. баддя — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови