балаки

БАЛА́КИ, а́к, мн., розм. Балачки.

Третій підходе до короля з тими ж самими балаками (Чуб., III, 1872, 46);

Повів [абат] його [Феронда] в монастирський двір і разом з іншими ченцями потішався його дурними балаками (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балаки — Бала́ки: — розмови, бесіди, теревені (від бала́кати) [8] Словник з творів Івана Франка
  2. балаки — бала́ки множинний іменник балачки розм. Орфографічний словник української мови
  3. балаки — -ак, мн., розм. Балачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балаки — БАЛА́КИ, а́к, мн., розм. Балачки. Третій підходе до короля з тими ж самими балаками (П. Чубинський); Повів [абат] його [Феронда] в монастирський двір і разом з іншими ченцями потішався його дурними балаками (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
  5. балаки — див. розмова Словник синонімів Вусика
  6. балаки — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
  7. балаки — Бала́ки, -ла́к, -ла́кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. балаки — Балаки, -лак ж. мн. Разговоры. ЗОЮР. І. 277. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший... Третій підходе до короля з тими ж самими балаками. Чуб. ІІI. 46. Словник української мови Грінченка