1. Словник української мови в 11 томах

банкрутство

БАНКРУ́ТСТВО, БАНКРО́ТСТВО, а, с.

1. Фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат по боргових зобов’язаннях.

..державна монополія в капіталістичному суспільстві є лише засіб підвищення і закріплення прибутків для близьких до банкротства мільйонерів тієї чи іншої галузі промисловості (Ленін, 22, 1950, 200);

— Вашому синові грозить банкротство, позбавлення всього маєтку (Фр., VII, 1951, 68);

Чотири тисячі банкрутств зареєстрував у капіталістичнім світі тисяча дев’ятсот тридцять перший рік (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 265).

2. чого, перен. Неспроможність, провал у чому-небудь.

Історичний досвід показав банкрутство як ідеології, так і політики соціал-демократизму (Програма КПРС, 1961, 48);

З великою переконливістю говорить [С. Тудор] про неминуче банкрутство тієї літератури, яка перебуває під владою реакційних антинародних тенденцій (Іст. укр. літ., II, 1956, 589).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкрутство — банкру́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. банкрутство — Пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього строк пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом. Словник із соціальної роботи
  3. банкрутство — Д. крах, провал, невдача, фіяско; (політичне) неспроможність. Словник синонімів Караванського
  4. банкрутство — Пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності — задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом. "Про банкрутство", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  5. банкрутство — [банкруцтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. банкрутство — банкротство, -а, с. 1》 Фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов'язаннями. || Примусова ліквідація підприємства з метою поділу майна боржника між кредиторами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. банкрутство — (англ. bankrutcy) неспроможність юридичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності) задовольнити вимоги кредиторів і виконати зобов’язання перед бюджетом у встановлений для цього термін, що пов’язано з недостатністю активів у ліквідній формі. Економічний словник
  8. банкрутство — банкру́тство (франц. banqueroute з італ. bancarotta, від banco rotto – розбитий банк) 1. Боргова неспроможність, припинення платежів за борговими зобов’язаннями окремими капіталістами або акціонерними товариствами. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. банкрутство — Оголошення судом неплатоспроможності боржника (ск., ТзОВ) та призначення уповноваженого до розпродажу майна і повернення принаймні частини коштів кредиторам. Універсальний словник-енциклопедія
  10. банкрутство — ПРОВА́Л (велика невдача, пов'язана з припиненням якоїсь діяльності, арештом тощо), КРАХ підсил., КАТАСТРО́ФА підсил., ПРОГА́Р розм., ПРОВА́ЛЛЯ розм. рідше, ФІА́СКО книжн.; БАНКРУ́ТСТВО (БАНКРО́ТСТВО) (пов'язане з неспроможністю в чомусь). Провал?... Словник синонімів української мови
  11. банкрутство — Банкру́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. банкрутство — рос. банкротство (від італ. bancarotto) — 1. Фінансова неспроможність боржника. Неможливість сплатити боргові зобов'язання за браком коштів. Платіжна неспроможність, фінансовий крах. Eкономічна енциклопедія
  13. банкрутство — Банкрутство, -ва с. Банкротство. Желех. Словник української мови Грінченка